Тест-драйв

Lamborghini - LM002
08.09.2009 18:27:18  Переглядів: 11203
Цей незабутній витвір скульптури на нерозрізній рамі та повному приводі, належить пензлю італійського майстра Ферруччо Ламборгіні, хоча називається ця машина Ламборжині, оскільки у нас в країні все називається через літеру Ж. А взагалі, це американськийо джип італійського авторства, призначений для арабських шейхів.
Він має 5 метрів довжини, метр 85 висоти, кліренс у 40 сантиметрів - і все це танко-подібне габаритне знаряддя накрите пластиковими панелями кузова, а всередині - взагалі нереальна конструкція з нетрадиційним рішенням від «Жигулів». Не вірите?
Історія створення цього непересічно-немісцевого авто ховається у 70-х роках, коли для армії США стало «в позорняк» їздити на дрібних Джипах-Віллісах, а тому америкоси в фуражках захотіли собі тактичний автомобіль з потужним потенціалом. Тут не обійшлося без відкатів - військове замовлення проходило через компанію Крайслер, яка на той час володіла часткою в Lamborghini і вирішила таким чином відхопити 60 мільйонів доларів на поставки автомобіля для армії. Так в історію ВМС США потрапив італійський виробник спорткарів. Майже десять років тривала боротьба за авто-Пентагон, яку врешті виграв Hummer, але компанія Lamborghini в процесі боротьби створила цього рубаного бика, нажертого архаїчними стероїдами, якого назвали LM, тобто Lamborghini Military. 300 штук LM 002 закупила армія Саудівської Аравії, ще трошки продали за океан під кодом LM 004 або LM-Амерікана.
Саме ця версія, найбільш потужна і лімітована, сьогодні в наших руках. Твердолоба, проти-комфортна і анти-раціональна - LM 004 претендує на роль найдорожчого позашляховика у світі. Він ледве не привів до банкрутства компанію Lamborghini, зате сьогодні колекційно коштує мінімум 300 штук баксів. Темний «ламбор-геній» Феруччіо Ламборгіні створив цю атипову трансмісію, чотирикратно понижаючу роздатку і підключення повного приводу спеціальним ключем з-під сидіння.
А під цим граненим капотом працює.. ні, не працює, а реве монстроподібний V12 на 495 сил потужності з божевільним обертаючим моментом у 550 Номів. Тут у нас трубчаста рама і повний кузов усілякого абсурду на тест-драйві цього Hummera, тьффу ти блін, знову Hummer, Lamborghini Lm-004, а короче кажучи і простіше - першого у світі спортивного джипу на нерозрізній рамі і повному приводі від італійської компанії, що однак виробляла трактори.
Одразу слід сказати, що логотип бика на радіаторі Lambo LM 004 виправданий: він важить 3 тони, швидко скаженіє і такий само дурний, в максимально доброму сенсі слова. І якщо можна зрозуміти трубчасту раму, шість карбюраторів і два розподільчих вала, то більшість «ламборгенетичних» рішень не піддаються логіці. Наприклад, пластикові панелі кузова, їх можна сміливо таранити «Жигулями», і нічогісінько не станеться: вони вигнуться на своє місце, поки водій «Жигулів» ковтатиме валідол. До речі, про «Жигулі» - найбільший абсурд цієї Ламби перекочував сюди саме з «Жигулів» - це сухе однодискове зчеплення з корзиною пелюсткової конструкції. Обертаючий момент при цьому здатен зруйнувати фрикційну накладу за лічені секунди, тому зі зчепленням треба поводитися акуратно.
Взагалі, при усій «джиповості» і брутальності LM 004 має італійські ламбор-гени, а тому за рахунок завалених назад стійок і елегантного кузова-багажника він виглядає цікавіше, аніж Хаммер. Але це абсолютно неремонто-придатна генетика: для того, щоб дістатися до стартера в тісному, наче гроб Вілліса, капоті - треба знімати всю коробку передач. І це не радість - в разі ремонту вам постійно будуть заважати алогічні рішення пана Феручіо: шліцеві з'єднання трансмісії з диким люфтом, тросик педалі газу, який проведено по всьому моторному відсікові за незрозумілою траекторією, і навіть такий шедевр, як регулювання клапанів за допомогою шайбочок різної товщини. Фантастика!
Не менше проблем і з зупинкою цих трьох тон аномалій: на передній гальмівний диск встановлено два супорти, ABS відсутня в принципі, зате вся гідравліка - і гальмівної системи, і підсилювача керма, і підвіски - працює з одного бачка. Якщо він потік - гаплик всім системам. А гальмівний циліндр, порівняно з колосальними навантаженнями, невеликий, і міняти його можна тільки в комплекті з гідропідсилювачем. Не шукав пан Ламборгіні легких шляхів, ох не шукав.
Компенсується цей нелогічний набір заліза спроможністю LM 004 їхати туди, куди хоче. Правда, для цього треба виходити з салону і нереальним методом вмикати повний привід і блокування диференціалів.

Насправді, в салоні не так щоб затишно: фанера, оббита шкірою, і військовий порядок - але мінімалізмом не пахне. При цьому місця украй мало - весь простір забирає трансмісія завбільшки з холодильник. Передні крісла регулюються тільки вперед-назад, кермо розміром з картингове взагалі не регулюється і утоплене в панель приладів. Лівий лікоть водія упирається у двері, права рука задерта догори щоб хоч якось штурхати важіль КПП. Тобто - свято абсурду триває! У активній частині...
Активна частина - саме те, чого хочеться з першої секунди. Цей рамний вагон з високо підтягнутою трансмісією і низьким центром ваги просто плює на будь-який рельєф, що опиняється під колесами. По-перше, «биколамний» двигун V12 виробництва Lamborghini, який видає 550 Номів моменту - він може розігнати LM 004 до сотні усього за 8 секунд і набрати максимальні 220 каме за годину. Але асфальт - це зовсім не той ламборгізм, якого вартий цього авто. На ньому треба штурмувати бордюри в лоб, 70-градусні схили і метрові броди: унікальна незалежна підвіска набагато хитріша за ту, що працює в Хаммері. Вибачте, порівняння все одно не уникнути.
Досить м'яка підвіска, трикутні важелі і різного розміру пружини, накручені у жахливу комбінацію, яка в тім, є дійсною і працює на нашому бездоріжжі абсолютно бездоганно. І джазу. На другій передачі вже 60 км і їдемо на 3й 100. Вау. Буря в пустелі, нервово палить бамбук.
Багато в чому дорожній пофігізм LM 004 забезпечений гігантськими котками розміром 345/60 VR17, які більше підійшли б Камазу. Але всюдипрохідність забезпечує і роздатка власного «ламборгенного» виробництва, але до трансмісії варто повернутися. Щоби підімкнути передню вісь, треба дістати з-під сідала спеціальний ключ, і цим спеціальним ключем - провести певні маніпуляції. У такий спосіб привід підмикається, привід підмикається передній і тепер у нас не задній, а повний. Дуже легкий спосіб, я вам скажу як на 86 рік. А зараз це робиться набагато легше. Но мы не ищем легких путей.
Якщо не дай боже не докрутити на півоберта - роздатці повний і безнадійний ахтунг. Але якщо все гаразд, вже з салону можна увімкнути блокування міжколісних диференціалів і - увага! - демультиплікатор, що понижає передачі у чотири рази! І ось тут починається повний джаз.
Спробуємо пустити його в занос. Вау. Я вам скажу, що ламба рулить, це як картинг для бездоріжжя.
Але цей джаз середини 80-х дуже чутливий до якості пального, тому що у нього два нервових каталізатора, які вмонтовані у дві окремих вихлопних системи для кожної групи циліндрів. Відтак краще заправляти LM 004 бензином нумер 98, і не плакатися в жилетку, тому що він зжирає 40 літрів на 100 кілометрів - баку на 290 літрів ледве вистачить доїхати до Карпат. Але помилуватися краєвидами не вийде: оглядовість у Ламбо-джипа практично відсутня - звісно, це ж мали бути амбразури, а не панорамний гламур.
Тоді виникає запитання здорового глузду: навіщо взагалі потрібен такий автомобіль? З габаритами маршрутки, але чотиримісним салоном, потрапити до якого без навичок альпініста важко. З історично списаним технологічним арсеналом, який тим не менше працює і не має конкурентів. З цим дизайном ламаних кутів і площин, в якому замість радіатора можна начепити шмат сітки-рабиці - і буде естетично. З цим тугим і крихким зчепленням, п'ятьма сотнями коней під капотом і логотипом бика на передку. Навіщо? Відповісти не так просто, а тому ми можемо просто констатувати факт - «ламборгеній» Феруччіо Ламборгіні у образі LM 004 втілив увесь свій андеграундний погляд на непересічний автомобіль, останній його власної конструкції. Адже мистецтво не завжди повинно піддаватися логіці і законам фізики - а цей Lаmborghini вщент руйнує і те, і інше.